Головна

Плетені вироби із рослинної сировини - нерозлучні супутники людини із найдавніших часів. Їх сліди знайдені археологами ще в неоліті. До наших днів збереглися багаточисленні докази про плетені вироби першої необхідності з античної епохи.

Плетіння з природних матеріалів належить до первісних виробів, і мабуть випереджає ткацтво та виготовлення керамічного посуду. Але якщо археологія, поки що не дає матеріалу, щоб підтвердити першість плетіння, то етнографія деяких народів Австралії, Південно–Східної Азії, Африки та Америки засвідчує наявність плетіння при відсутності ткацтва.

В другій половині 19 та на початку 20 століть, на тендітні меблі із лози, кошики, предмети домашнього вжитку, які були пофарбовані різноманітними барвниками та навіть позолотою, з’явився такий попит, що у Франції в провінції Шампань для висаджування лози навіть вивільнялись ділянки виноградників.

Плетіння із лози стало дуже модним. Десятки тисяч людей почали займатись цим ремеслом в Прусії та Боварії. Відкривались спеціальні школи для навчання лозоплетінню.

В Україні лозоплетіння активізувалось разом із Російськими школами, які засновувались власниками маєтків, пізніше власниками земств. Одна із перших Українських шкіл була заснована в Корсунь-Шевченківському.

В місцеву школу були виписані найкращі майстри художнього плетіння із Франції та Німеччини. В цей час в Україні (Чернігівщина, Житомирщина, Полтавщина, Сумщина, Хмельниччина, Закарпаття та багато інших) створюються різноманітні артілі та заводи по переробці лозопрута, та виготовленню меблів і виробів із лози.